?

Log in

Життя без заголовку

Заголовки без життя

4/3/17 12:10 pm - Смолоскип революції

Жбурни смолоскип революції
На стріху кацапа хати!
Нехай займуться вогнем пекельним
Міста, села... Годі спати!
Вставай, ставай героєм, йди на Манежну!
Собі і іншим здобудь волю одну,
Волю безмежну!


Цей віршик я написав у далекому травні 2014 року. Тоді 18 травня планувався якийсь мітинг у Москві на підтримку України. Цей скромний віршик я розмістив у коментарях Марини Юденич. Тоді в Москві нічого особливого не відбулося.

Але віршик актуальний і зараз.

3/2/17 04:08 pm - Мене знову банять.

За останній час мене забанили два визначних ватоголовця. Перший це Андруха Ваджра, а другий це Юрко-дурко Суми. Обидва мене забанили за запитання, чому вони, будучи видатними діячами антиукраїнського спротиву, досі не фронті Недоросії?

Замість відповіді - бан. Це цілком логічно, бо в кращі часи їхні духовні предки за таке ставили до стінки.
Tags:

12/1/16 03:56 pm - 1 грудня, яке змінило історію людства.

Сьогодні я випадково подивився в записи. Останній запис позначено 1 грудня 2015 року. Вже рік я не оновлював свій журнал. Не те, щоб не було що писати. Нова епоха вимагає нового інтелектуального буття. ЖЖ прийшовся здебільшого на епоху правління Януковича і перестав бути актуальним з ним. Я використовував цю платформу для полеміки з тими, кого пізніше назвали ватниками. Зараз ця полеміка втратила свою актуальність і замість інтелектуальних дискусій ідуть бойові дії.

Сьогодні 25 років тому українці підтвердили свій вибір Незалежності. Але цей день стає історією в тому сенсі, що він вже мало впливає безпосередньо на сьогодення. Сьогодні події є головним чином наслідком Революції 2013-14 років, яка визначатиме новий агон української історії на подальші 20-30 років.

Всіх зі святом!

Слава Україні!
Героям слава!

12/1/15 04:11 pm - 1 грудня в Українській історії.

Традиційно в цей день я роблю коротку нотатку, яку присвячую Референдуму за Незалежність 1 грудня 1991 року і його вплив на подальшу історію як України, так і Світу. Я старався надати цим нотаткам певне філософське забарвлення. Сьогодні я зроблю невеличку ретроспективу моїх попередніх записів в цей день.

Вітаю побратимів зі Святом!
Слава Україні, Героям Слава!

Дивитися історію...Collapse )

8/24/15 10:19 am - Зі святом, Україно!

От вже 24 роки. Другий рік ми живемо в новій історичній епосі, в епосі новітніх національно-визвольних змагань. Нам важко, бо проти нас воює сильний, цинічний і підступний ворог. Московія могла б нас розчавити, але сучасний світ занадто складний і Москва не може зробити смертельний стрибок. Найоловнішим підсумком минолого року можна вважати, що ми уникнули військової поразки, яка була, здавалось, неминуча в серпні-версні минулого року і в лютому цього. Ми уникнули економічного колапсу, який, також, здавався неминучим. Ми приборкали ворогів в проблемних регіонах і зберігли теріторіальне ядро нашої Держави. Зараз військова ініціатива знаходиться в наших руках. Наврядчи, сепари суттєво збільшать свою територію. Є відчуття, що найтяжчий період кризи минув, а тому з надією будемо дивитися у майбуття.

Всіх зі святом! Слава Україні, Героям Слава!

6/17/15 04:13 pm - Смішна правда дешевого клоуна.

Тут ось Холмогоров написав, що лугандонці хочуть війни. В принципі це й так давно відомо, що насельники протекторатів Домбабаве і Луганди хочуть йти війною на Київ. Правда, чомусь воно не виходить. Там навіть нещодавно був "завоєнний" мітинг, на якому мешканці Донецька вимагали від кульгавого Капітошки розпочати наступ на українську армію.

Деяки цитати з його нещодавного посту:

"Сегодня граждане Донбасса требуют именно войны..."

"До Майдана Донбасс правил Украиной, и если бы весной 2014 ему не намекнули «айда в Россию», а сказали: «верните себе Киев назад», то никакого Порошенко и Ко в Киеве бы сейчас не было."

Іноді рашисти бувають відвертими і усі їхні завивання про якісь злочини української армії та безкінечні плачі і ляменти про невинно убієнних "мирних ополченців" є лише дешевенькими крокодилячими слізками за Києвом, Львовом, Одесою, Бухарестом, Варшавою, Берліном, Парижем і далі за списком.

12/1/14 12:57 pm - Революція, яка змінила історію людства.

Традиційно 1 грудня я присвячую короткий допис, в якому висловлюю думки з приводу Референдуму за Незалежність 1 грудня 1991 року. В цьому році не можна не згадати 1 грудня минулого, 2013, року, коли в Києві відбулася велелюдна демонстрація проти тодішньої влади. Людей дійсно було багато, може навіть і мільон. Я, наприклад, не зміг зі станції метро "Дружби народів" дістатися в ментр міста. Всі поїзди були вщент забиті людьми. Прийшлося їхати назад і десь на Харківській сідати також в повний вагон і далі їхати до Палацу Спорту. Пам'ятаю, що кількість людей мене тоді вразила. З трудом вдалося пройти від пл. Льва Толстого через парк Шевченка до бул. Шевченка і далі вже я влився у людську ріку. Ще пригадую, що ліг мобільний зв'язок. Не можна було нікуди дозвонитися.

Власне революція, якій вже дали ім'я Гідності, стала новим Референдумом за Незалежність. І війна це теж Референдум за Незалежність. Народи так і голосують за свою незалежність, бюлетнями, наметами, війною. Ті які не здатні до таких дій швидко зникають з історичної арени і в кращому випадку стають генетичним матеріалом для більш сильних націй, розчиняючись в них.

Саме цей день в минулому році позначений як початок Революції в моїх записах. Я не робив якихось тоді прогнозів, вважаючи, що результат революції спрогнозувати не можливо. Занадто багато вона змінює в житті людей, держав, континентів.

Світлина 1 грудня 2013 року. Бульвар Шевченка. Слава Україні! Героям слава!
1dec

10/14/14 11:30 am - Вітаю з Днем Покрови!

Цьогорічне свято особливе. Зараз в святкових колонах йдуть не просто духовні нащадкі славних лицарів України минулого. Йдуть славні лицарі сучасності, що зі зброєю в руках відстоюють волю і Незалежність України на Східних Кресах. Цей день, безумно, і є святом Українського Війська.

Слава Україні!
Героям слава!

pokrova

8/5/14 08:42 am - Перша світова, уроки.

На минулому тижні світ скромно згадав, що сто років тому почалася перша світова війна, яка докорінно змінила світ. Я не слідкував за цими заходами, але звернув увагу, що не лунали традиційні в останні часи зауваження про неприпустимість війни в сучасному світі. Головний урок тої війни полягає в тому, що війни нікуди не пішли і залишились останнім аргументом в політиці, що ми зараз і бачимо. Другий урок знали ше давні римляни, що і висловили у притаманній їм лаконічній формі: "Горе переможеним!". Воювати треба до кінця, до перемоги. Третій урок випливає з другого і полягає в тому, що багнет в землю не є вирішенням проблеми війни. Війна може бути тривалою і важкою, але годі сподіватися на те, що добровільне одностороннє "толстовство" справить якесь враження на ворога. Він не буде слідувати прикладу і не припинить бойові дії. Так було з Московією, яка в 1917 році відмовилася від війни в односторонньому порядку. Теж саме було і з Німеччиною в 1918.

Висновок зі сказанного мною простий, 1) тільки війна, 2) тільки перемога!

6/24/14 02:35 pm - Про "путін сліл"

Попри всі проблеми наша війна за Незалежність скоріше вдала, ніж ні.

Наш головний ворог відмовився від прямої військової інтервенції. Зрозуміло, що зробив він це не з доброго дива, а оцінивши на практиці боєздатність української армії. Також ясно, що Пуйла не влаштовує Україна в оптимізованих кордонах. В такій державі однозначно переважатиме українська людність і через це Донбас мав би складати хоча б якусь противагу.

Я проти того, аби антиукраїнський Донбас залишати у складі України. Проукраїнський треба залишити і треба за нього воювати. Тому треба надати районам Домбабве і Луганди якусь незалежність. Це не погано і в економічному плані, бо ми скинемо значний баласт соціальних паразитів і безперспективної економіки. Вивільнені кошти краще спрямовувати на підтримку питомих українських регіонів.
Powered by LiveJournal.com